- брикливий
- -а, -е.1) Який любить брикатися. Брикливий кінь.2) перен., розм. Норовистий, капризний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брикливий
Смотреть что такое "брикливий" в других словарях:
брикливий — свавільний, химерний [XI] … Толковый украинский словарь
брикливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
брикливість — вості, ж. Властивість за знач. брикливий … Український тлумачний словник
брикучий — а, е. Те саме, що брикливий … Український тлумачний словник
хвицливий — а, е, розм. Те саме, що брикливий … Український тлумачний словник
вередливий — (який вередує, постійно має примхи), примхливий, капризний, комизливий, химерний, брикливий, перебірливий, вимисливий, морочливий, примхуватий, норовистий; вибагливий (якому важко догодити); забагливий (який має багато забаганок) Пор. примхливий … Словник синонімів української мови
норовистий — 1) (про тварин якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), буйний; брикливий, брикучий (який має звичку брикатися) Пор. баский 2) (упертий, з норовом про людину), примхливий, капризний, непокірливий, непокірний … Словник синонімів української мови
